Підтримка

Ти колись ввійдеш в квартиру
В якій ти в дитинстві росла,
Згадаєш стару оту п’єсу клавіру
Якою колись ти жила.
Побачиш на кухні ти маму стареньку,
Усміхнену, гарну, колись молоденьку.
Згадаєш як плакала ти на колінах
Питала: "За що?!" І ридала в цих стінах.
А мати втішала
Й тобі промовляла:
"Знайдеш своє щастя,
Колись – і кохання…
Згадаєш слова мої
І ці питання.
І зможеш сказати вже безсумнівно,
Що всі ті проблеми були, щоб сумлінно
В подальшому ти змогла працювати
Й нові перешкоди в житті подолати"
Спасибі потрібно сказати для мами
За те, що підтримала своїми словами.
Elizabeth Wisteria