Під цими холодними зорями
Жнивує правічний час.
І долі, й життя переорані,
Засіє він ще не раз.
І зійде то розпач, то віра,
Прокляття або каяття.
І знову супроти звіра
Народиться Боже дитя.
І знов на гіркім попелищі,
На зло і біді, і війні,
Всміхнеться до сонця
Вишня…
Так було…Так буде…
Амінь.
Олена Присяжна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
