На передовій, де вогонь обіймає
І сталь по землі важко кроки кладе,
Піхота стоїть, небо мовчки тримає,
Бо серце солдата до битви веде.
Крок за кроком —- безстрашна дорога,
Де кулі шепочуть про правду і біль.
Вони —- стражі миру, як воля і змога,
Нищити ворога —- головна у них ціль.
В болоті, в мороз, під дощем чи у спеку
Вони не здаються, мов камінь міцні.
Їхня віра в країну —- мов прапор далеко,
Що сяє у битві, у темряві днів.
Піхота, солдати, сердець оборона,
Їхні кроки, мов хвилі, ведуть до мети.
За ними країна, за ними кордони,
За ними мільйони —- надія й світи.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська