Я пішла. Та нарешті вже без тебе.
Не змогла більше терпіти. Так треба.
Спокійніше на душі мені, правда.
Вранці помітила, що я рада.
Не змогла я дочекатися слова.
Не змогла я дотерпіти до кінця.
Та тепер одна я – знову.
Сиджу навпроти пустого стільця.
Не торкався мене, як і просила.
Ми сиділи на кухні – мовчали.
Останній раз до тебе дзвонила,
Та в кохання ми все ж не впали.
Та пішла я, нарешті без тебе.
Не залишила слідів після себе.
Та впевнена – ти не вернешся.
Навіть як покличу – не обізвешся.
Олена
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська