Пішло сонце на захід, у вечір,
Стихли шелест, птахів голоси,
Вже ляга прохолода на плечі,
Густі сутінки заповзли.
Спокійнішають вулиці, сквери,
Метушня вся зникає з дворів,
Усе рідше поскрипують двері,
Немовляти плач долетів.
Дзвін ключів —
і поріг вже позаду,
Привіталася — звичка стара,
Зайшли сутінки в дім і до саду,
Що притих біля мого вікна.
Ганна Зубко
04.10.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
