Я хочу бути з тобою лише два рази
Зараз і назавжди
Вивчаючи вночі зірки, читаючи вдень книжки,
Завжди. Я стоятиму поряд, коли інші будуть йти
Ні сотні роки, ні століття віки
Не вкрадуть тебе в мене, не змусять піти
Бо щоб побачити в твоїх очах світи
Я пройшов крізь безлад, відчай, бунти
Я готовий ходити крізь це й без однієї стопи
Все життя
Губити себе, ім’я твоє кричучи
А знаходитись в твоїх обіймах. Живим. Плачучи.
Бездоганно чи безглуздо. Цей шлях – це кроки вниз чи до висоти?
Байдужий я.
Бо є тільки я, є тільки ти
Бо Доки вночі мерехтітимуть зірки,
А вдень світитимуть квітки
Я хочу бути з тобою лише два рази
Зараз і назавжди
Дев’яносто дев’ятий