До тебе через біль? Мені болить!
Болить щомиті, наче помираю!
Від болю вся земля, немов тремтить.
Та ще далеко до твойого Раю.
До тебе через муки? Бачиш ти
як корчуся, шматуюся, згораю!
І ще чого потрібно для мети,
щоби пізнати щастя твого Раю?
До тебе, на жертовник сотні жертв
в покорі самовіддано складаю…
А ти для смерті знову гостриш серп,
бо ще замало для твойого Раю?
В сум’ятті, я роки шукаю суть,
за волю помирають покоління…
Я догадалась, Боже, Рай наш, тут!
На цій землі, на славній Україні!
І рвуться до твоїх відкритих врат
полки поганців, та — орда зміїна.
Та попри біль і муки, горе втрат,
ми збережемо Рай наш –Україну!
28.06.2022
Олена Богуцька
Олена Богуцька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
