Дні стали довшими, а ночі теплішими
Тонкий прохолоди вітерець
Заходить через відчинене вікно
Хита шовкове полотно
Що не впуска сонця промінець
Нашептувало листя дерева мелодію в саду, який звели ми самі
Прислухавшись, чутно стукіт сухих розбитих клавіш інструменту, що відспівав вже з сотен пісень
Це я. Гукаю тебе наче ніжно з долин солодкого сну
Звучить пісня, нот розмірених струмочок, що ллється домом навпростець
Райського саду водограй
Граємо з тобою в дивоглядки, завмерли на мить і подих і ми, від серця до пʼяток
Емоцій хвилюючих суцвіття
кажуть, очі наші – дзеркало душі,
Твої ж – галактик красних розмаїття
Дмитро
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
