Реальна

Чому себе реальною,
Такою справжньою й живою
Я бачу лиш в верцадлі.
Чому приходячи до рідні,
Зриваю маску щастя я?
Чому повинна сміятися?
Чому ж я маю це робити,
Кому ж я маю догодити?
Я хочу, хочу просто сумувати,
Просто радіти,
Коли того так потребую.
Прошу, будь ласка, дякую-
То й увесь мій лексикон
Життя бере мене в полон…
Чому я маю щось робити?
Чому я маю помагати,
Хоч ніхто мені не пособляє?
Та й так, звісно, буває
І кожен день роблю я так,
Тож, може, це є знак,
Що, може, не єдина?
Та, повірте, я теж людина.
Чому працюючи постійно,
І роблячи все самостійно
Мені завжди «везе»
Та хто ж послухає мене
І правду про моє життя?
Кожному цікаве лиш своє буття…
Оу, Ви все ще тут?
Завела в глухий Вас кут,
Не надто це мені кортіло
Пробачте, накипіло,
Від мене вам повага.
Дякую вам за увагу,
Лишіть мене на самоті…
Завіса
Белла Зорова