В твоїх очах я бачу мрії.
Які нас можуть зберегти.
І тільки сміх веселий та грайливий.
Мою печаль розвіє назавжди.
Я завжди десь не поруч у роботі .
А ти чекаєш до пізна.
Сьогодні я буду з тобою ,а завтра
мене вже нема .
Я буду у місці страшному ,де ходить безмежна печаль ,в тому світі не має бога, тільки старуха в руках в якої коса.
Я сьогодні загину,а можливо завтра мене розірве.
але прошу єдине – не ховайте мене під хрестом.
Краще спаліть моє тіло ,та пустіть за вітром надій.
не ставайте ви на коліна .
Ні перед ким та ні перед чим .
Не потрібні мені ваші сльози.
Адже в них немає жалю
Посадіть десятки дерев в нашу квітучу землю .
Я буду літати по полю, граючи пісню вітрам.
Та лише присмак багряної крові, на вік застиг на вустах .як згасаючі краплі надії -так затихло моє життя .
Цінуйте своїх близьких сьогодні , бо завтра їх вже нема .
Arthur Varg
Реалії сьогодення
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська