У сутінках вечора тиха грає
Мелодія джазу – вона обіймає.
Тануть у склі два бокали вина,
Ніч між рядками звучить, мов струна.
Полум’я свічки тремтить у кімнаті,
Тіні лягають, мов шовк на зап’ясті.
Гаряче серце в ритмі яснім
Б’ється під музику легким вогнем.
Зорі сплітають малюнки на склі,
Шепіт хвилин розчиняється в млі.
Тепло дотикається ніжно до рук,
Вечір стає поміж нами, як друг.
Джаз мерехтить поміж світлом і сном,
Тепло його залишаю разом.
Коваленко Вікторія Володимирівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
