Розбиті коліна

Розбиті коліна, біла майка, пофарбована
зеленою травою.
На очах її, на жаль, сльози далеко не радості – тяжкої печалі та болю.
Сміється вона надворі, тільки там може відчути себе собою.
Тільки там може сховатися від чергового
побою.
Років їй шість або вісім, знає тільки вузьке коло друзів.
Ляльками не грає – вони у неї відсутні.
В руках палка,
Вона краще за будь-яку зброю.
Жити на дереві – мрія нова.
Мама і тато, не чекайте вже вдома.
Бігає днями під жарким сонцем,
3 друзями, а наче сама.
В думках нав’язливо одне й те саме щодня,
Тримаючи цю палку в руках,
Мріє зрости та помститись всім і кожному,
Хто колись завдавав їй зла.
Доля зіграла ось так,
Ще одна травмована дитяча душа.
Віолета