Розбрелися роки поміж денних справ.
Мовби не багато, а вже водоспад.
Що з ними робити?
Де оті літа?
Там дитячі мрії, молодість пішла.
За роками ходить твій життєвий вік.
Бродить, бродить – не йде на поріг.
З вашої домівки вискочить у сад, підіймаєш очі, тільки білий слід.
Поглинає обрій всі твої роки, розбрелися, рідні, вже їх не знайти.
Решту не зачиниш у клітці золотій.
Неодмінно зникнуть, залишать білий слід.
Викажи подяку, рокам, що були.
Не чекай віддяки – з рештою живи.
С. Клоб.
С. Клоб (Олійник Сергій)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
