Мама: Син- це найрідніше
слово в усім білім світі,
немов музика звучить у
сяйві софітів.
Син: Ні, найкраще слово
"мама", таке рідне,
близьке, яке я мовляю з
самої колиски!
Мама: Сину, ти вже став такий
дорослий, такий
мудрий, сильний,
такий впевнений в
собі,але будь ти
пильний, бо життя готує
нам всі випробування,
у яких беремо участь, як
в оповіданні.
Син: Мамо, люба, не
хвилюйся- впораюсь з
усім я, бо я маю
найдорожче- це моя
сім’я.
Ти найкращий мій
товариш, а не лише
мама,
ти- це головна
підтримка, як залізна
брама.
Мама: Дякую, мій
найдорожчий, за твою
довіру,
за найголовні слова і я
маю віру,
що ти будеш в цім житті
крокувати вільно,
крокувати впевнено й
зовсім недоцільно,
озираючись назад
поглядом в забутнє, йти
завжди лише вперед-
вперед у майбутнє.
Син: Мамо, стану я взірцем у
всьому, як ти мене
вчила, я не підведу тебе,
бо маю вітрила, сповнені
любові, ласки і немов би
у тій казці- переможу я
усе- бо люблю тебе
понад усе!
Мама: Моє серце- це є ти, ти
завжди зі мною.
Щоб завжди лиш мирне
небо було над тобою!
Оля Мукосій
Розмова з сином
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська