Розмова з сином
Мама: Син- це найрідніше слово в усім білім світі,
немов музика звучить у сяйві софітів.
Син: Ні, найкраще слово "мама", таке рідне, близьке, яке я мовляю з самої колиски!
Мама: Сину, ти вже став такий дорослий, такий мудрий, сильний,
такий впевнений в собі,але будь ти пильний, бо життя готує нам всі випробування,
у яких беремо участь, як в оповіданні.
Син: Мамо, люба, не хвилюйся- впораюсь з усім я, бо я маю найдорожче- це моя сім’я.
Ти найкращий мій товариш, а не лише мама,
ти- це головна підтримка, як залізна брама.
Мама: Дякую, мій найдорожчий, за твою довіру, за найголовні слова і я маю віру,
що ти будеш в цім житті крокувати вільно, крокувати впевнено й зовсім недоцільно,
озираючись назад поглядом в забутнє, йти завжди лише вперед- вперед у майбутнє.
Син: Мамо, стану я взірцем у всьому, як ти мене вчила, я не підведу тебе, бо маю вітрила, сповнені любові, ласки і немов би у тій казці- переможу я усе- бо люблю тебе понад усе!
Мама: Моє серце- це є ти, ти завжди зі мною.
Щоб завжди лиш мирне небо було над тобою!
Оля Мукосій
