Розмова про дурня

Присядьте, пане, є до Вас розмова
Розповісти Вам хочу я
Про що? Історія не нова
Вона про складнощі буття

Бачте, пане, сталось так,
Що жив собі один простак
І сильно, пане, запишався
І навіть, дурень, закохався

Так, пане, не дивуйтесь
І сильно, пане, не турбуйтесь
Отримав дурень по заслузі -
Щодня він у страшенній тузі

Чому, спитаєте мене?
О зараз буде щось смішне
Розуму він не спитався
І що утнув? Ха, взяв й зізнався

І як Ви думаєте що?
Перетворився він в ніщо
Таким як був і до того
Та не шкодуйте Ви його

Ви насміхайтеся із нього
Де ж дурня ще знайдеш такого?
Кому ж потрібен він такий,
Простак та ще й дурний?