Колись давно я зосередилась на сонці.
Воно таке – яскраве і сліпуче.
І так давно сліпить себе давала мУці,
Що випалила ТА пів віку вже мого.
Жагуча!
Чи мУка то?
Чи справді сонця промені?
Не розібралась…
Невідомо …
Але я знаю:
Всесвіт посила мені
Розраду в візерунках слова.
21.10.2024 ©Ірина Вірна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
