Розсуд над теорією відносності для правди історії

(За теорією відносності теперішнє - це неіснуюча межа між минулим і майбутнім)

Що таке наше минуле? Це те, що ми пережили,
Те, що відчуттями впивається в наші жили.
Те, що ностальгією, тугою в теперішнє впивається,
Те, що на смертному одрі нам залишається.
Там все нам знайоме, там страху не маємо -
Бо ми минулим своїм управляємо.
«Якщо б» і «коли б» роблять з кожного Б-га,
Майбутнє минулого всім нам відоме.
А правда? Чи є у минулому правда? - Немає.
Бо в Б-га недоліків не буває.
У будь-яких спогадах додаємо своє,
Те, що робить нас краще і виправдовує.

А майбутнє? Що таке майбутнє є?
В ньому інша людина завжди живе.
Краща за ту, що минуле пережИла,
Та, що обовʼязково досягне свою мрію,
Та, що вміє добиватись поставленої цілі,
Та, що обовʼязково буде кращою в мирі.
Але невизначеність будь-якій мрії заважає,
Бо саме вона страх викликає.
Саме в майбутньому нашому страх,
Той, що перешкоджає цілям і змінює життя.
А правда? Чи є у майбутньому правда? - Немає.
Бо змінне воно, його ніхто не знає.
У мріях у кожного правда своя,
Так побудовано наше життя.

А що є теперішнє наше, яке воно є?
Це життя парадокс, його взагалі для нас не існує.
Це мить, яку ми ще не розуміємо, не знаємо,
Шматочок майбутнього, який усвідомленням в минуле проводжаємо.
В цій миті є жах, але страху немає,
Бо розуміння теперішнього у цю мить не наступає.
А правда? Чи є у теперішньому правда? Є.
В ту мить, коли ніхто її не усвідомлює,
До того моменту, поки мозок її в минуле не проводжає.
Вона існує у цю мить, але її ніхто не знає.

Правди не знайти, але цим усі займаються,
Бо кращою для себе її зробити намагаються.
Історія вся виписана спогадами,
Тих, хто бере на себе відповідальність бути Б-гами,
Хто свою правду минулого іншим навʼязує,
Хто субʼєктивне своє, обʼєктивним показує.
Історію пише не той хто прав,
А той в кого на це більше прав.
Саме тому правду війни ніколи ніхто не пізнАє,
Бо кожен переможець її під себе виправляє.
Чим більше переможців в одній війні,
Тим більше варіантів правди історії.
І ті, хто у війні правду ту шукають,
Дурницею займаються і просто час гають.