Я тут НІХТО і звуть мене НІЯК,
І нащо лиш на світ я цей з’явилась?
Я – ПУСТКА, НЕВИДИМКА, ОДИНАК,
Закрита книга, що в книгарні запилилась.
Завжди на позитиві, попри сум,
Невизначеність, страх та протиріччя,
Хай навкруги лунає шум,
А в мене лиш усміхнене обличчя.
Городна Яна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
