Роман

Роман
Стихла нічка, час вже спати
А вітер стрічку став гойдати —
Жовто-блакитну, як наше небо
Місяць лікує душу плацебо

Читаю роман під сяйвом нічним
Таємниця ховається в кожнім рядку смутним
Зійде світанок, а я все сиджу
Прислухаюся до тиховоддя, тишу ловлю

Свічка згасла, з нею й роман
Любов зникла в безодню океан
І серце втомилось, і ніч промайнула
Моя самота у пітьмі потонула
Крістелла