Тат ,ти знаєш,
як тебе не вистачає,
як пусто в мене на душі ,напевне знаєш, й з небес за мною наглядаєш
Тоді я іще була малою я
Й нерозуміла я нічого ,
Та тільки зараз зрозуміла, як сильно я тоді любила ,і бігала я за тобою з
словами тат а можна я з тобою
А памʼятаєш як на руках носив
мене маленьку, мене й сестричку
дорогеньку ,а памʼятаєш як бавились ми із тобою , напевне памʼятаєш й у серці спогади тримаєш.
Цього на жаль не пам’ятаю я ,
Та лиш одненький спогад у душі
тримаю, та про тебе татку я не забуваю.
Та бачу лиш тебе у снах
У снах своїх стаю щаслива та прошу тебе не йти залишся ще зі мною давай іще годинку ми поспілкуємось з тобою
Вікторія Іванюк
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
