У ванній була рідина кольору трояндових пелюсток.
В квартирі стояли тиша і дивний такий аромат.
Хазяйка квартири, третій день не виходила на зв’язок.
Ніхто нічого не знав, ніхто про неї й не питав..
Всі добре розуміли, що вона в себе вдома, випиває просекко
І прикуює тонкі, як стеблини руж сигарети.
Що вона знову в своїй депресії, або ж творчому відпочинку.
«Скоро мине» -Говорили вони.
Але в ванній була суміш з крові й води..
І тіло – холодне, безкровне..
Тіло молодої, як червневі рози душі.
А зараз, діло якраз йшло до зими.
Дмитрик
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
