Як спалахи планет усіх галактик
Шляхом Чумацьким рвались наші душі у пітьмі.
Світи два різних,вже забутих практик
Сплелися наші мрії,чи то твої,чи може вже мої.
Все вкрай змінилося:надії,сподівання,
Як Фенікс птах згоріли ми до тла.
Прикуті як до скелі Прометеї,
Незвичним чином зроджуєм тіла.
Лети назустріч,соколе мій ясний на світанку,
Бо мої крила можуть спалахнуть вогнем.
Дай притулитися до тебе хоч до ранку,
Всевидящий,очисть мене мечем.
Бо лиш тоді я світ залишу людям,
Залишу спогади про чистую любов.
А ми з тобою по світах блукати будем,
І будемо світить Чумацьким шляхом знов.
Рута(Олена Рибенко)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
