Навпроти сонця світ без тьми,
Містами відділений.
Різноманітні тихі дні там,
З родинами цілими.
Не піксель там, не мультикам-
Яскраве все, лагідне.
Не уявляють собі навіть,
Якими все силами.
Якою кров’ю мирно сплять.
Якою будуються.
Якою кров’ю каву п’ють,
Живуть не хвилюються.
Якою кров’ю стоїть клуб,
Де танці, наркотики.
Поки на фронті гинуть квіти,
Наші мавки і котики!
Якіми втратами світанок.
Якими мережива,
Що одягає наречена,
Війной не обмежена.
Якими криками вечері.
Якими побачення,
Коли для когось все життя,
Після дзвінка втрачено.
Коли хоронить мати сина,
Дружина коханого.
Вони сміються і грабують,
Державу старанно.
Грабують воїнів, людей,
Старих, ветеранів,
Які в боях за весь наш світ
Віддали останнє.
Віддали все своє життя.
Здоров’я, достатки,
Щоб жирні свині мирно жили,
Нарощували статки.
Кормили золотих самиць,
Які і не знають,
Як виглядає мультикам,
І не уявляють,
Що все це не для їхніх туш.
Весь біль не для жиру.
Що крики, втрати світлих душ-
Для захисту миру!!!
Заради матері, сестри,
Маленького брата.
Заради діда сивого,
Що рвавсь воювати.
Заради ґанку старого.
Заради сусідки,
В якої помер чоловік,
Й залишились дітки.
Заради школи, де учивсь,
Гуляв вечорами.
Заради того, що безмежне.
За ріки з полями.
За ліс, за трави, за повітря.
За тихії ночі.
Заради погляду на мить,
В коханії очі.
Заради мирного життя.
Заради свободи.
Заради тих, хто віддає
Останнє народу.
За волю, що цінніш за все.
За синєє небо.
За тих, хто має усе це-
За мене і тебе!
Безмежна дяка ЗСУ за життя!
Катерина
