У мене ніколи не буде весільної сукні,
І батько за руку до вівтаря не поведе.
Всі ті дитячі мрії й сподівання,
Відлетіли птахом до небес.
Вже вальс святковий не станцюєш ти
І не постелиш вишитий рушник,
Всі ті дитячі мрії й сподівання,
Вже відійшли назавжди у віки.
Ти птахом полетів за небокрай,
Залишивши мене саму,
Цей світ такий нудний без тебе,тату!
Прийди ти хоч на мить сюди одну.
Я досі памʼятаю,ті дитячі мрії,
Як на весіллі ти танцюєш вальс.
Проте,життя таке не справедливе,
Залишило мене саму без тебе,тат!
Когут Анна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
