Пуста моя стеля
Що грає зі злими язиками.
Ти і є моя стеля
Обвінчена полум’ям кривавим.
Самотньо без тебе
Ти той хто давав надію.
Але самотня весна
Все вирішує сама.
Ти мій сенс життя
В якому загублена правда.
Я живу в мріях мрійника
А ти не знаєш як мене звати.
Твоя творчість затягує в пітьму
З якої вилізти важко.
Ти і є моя стеля
І вище я не годна забратись.
Ти навіть не знаєш мене
Від тебе всі шаленіють.
Але для мене ввжаєшся ти
Самою дорогою в прірву.
Тьмяний Багнет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
