В самотності сижу я,
Страшній, болючій, тихій.
Все думаю про себе,
Чи вартий я свого життя.
Безглуздо думати про себе,
Коли спитати можна всіх,
Але відповідають:
"Що дурість — то і сміх".
Тому сижу і думаю,
Чи варто все було?
Відволікати люд, себе
І все заради лиш потіхи.
Що ж таки комусь потрібний?
Тому заводити нові знайомства
Складніше стає із дня у день.
Але я вірю, колись момент настане,
Та стану вільний я в буденщині страшній.
Нео
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
