Свист куль

Свист куль через густий туман,
А навкруги лани широкополі.
Лежит хлопчак в окопі сам,
Слідкуючи за ворогом на волі.

Він весь в багні і мокрі берці,
Але жалітись не захоче і не стане,
Тут кожен вечір сум на серці,
"Обов'язково повернуся!" - шепче він вустами.

Його думки порушить гучний галас вороб'їний,
А в метрі буде чутно вибух.
І від окопа тут залишились руїни,
А хлопця вже покинув дух надії!

Але живий... доля героя зберегла,
Лише у вухах свист звенить.
Вона для України майбутнє нове написала
Найгірше спогади сховав на дно, де спів ніколи не звучить...

©_Alex.aaa_virshi_