Світло серед ночі
Й темно-чорний, моторошний ліс, сяйвом місяця відкрило зановіс
Й страшні темні поля, світлом вкрило все навмання
Й куди не гляди, куди не ступиш, парад світляків ти почуєш
Й страхи твої одразу зникають, темні думки тебе оминають
Й так яскраво, так чудово, навіть люди добріші навколо
Світло проникло всюди, і не піде воно нікуди
Безпросвітна дорога сяйво привело тебе до дома
Й почуєш ти спів пташиний– такий красивий, такий голосний
Підійде кінець усім войнам світу, не побачите смертного гніву
І зійдуть ангели серед небес, і ніщо не закінче цей процес
Сумні люди будуть всміхатись й перестануть забуватись
І стане вільна сумна дівчина, історія її ще не скінчена
І встане хлопець втомлений, і вмить чимось захоплений
І на небо вкотре гляну, бачу яскраву зоряну поляну
І весь світ як на долоні, в обіймах світла як у полоні
І дивлюсь на всіх мов закоханий, точно не стурбований
Хапаюсь за світлі струни, забуваю усі смути
І надія не порветься, і сердце моє не розірветься
Й увесь цей чарівний ліс, щоб був страшний мов біс
Одразу засіяв отим світлом, вкрив мене сильним промінням
Давид
