Світло твого кохання

В твоїх очах небесна глибина,
Неначе зірка в темряві нічній.
І серце, що спокою вже не знає,
Б’ється лише в обіймах рук твоїх.
Кохання — мов світанок у долині,
Що ніжним світом землю огорта.
Воно росте, як квітка на стежині,
І радість в душу щедро проліта.
Який же щирий подих твого слова,
Що рветься до небес, немов пташки.
Кохання — це безмежна сила волі,
Що світлі фарби малює навкруги.
Хай буде шлях нам вічно сповнений коханням,
І погляд твій — мій орієнтир.
Бо ти — мій Всесвіт, тиха і привітна,
Мій день і ніч, натхнення і зоря.

© Віталій Носичев.
Віталій