Світло й пітьма в глухому склепінні
Сплетіння двох душ, вічне творіння
Райський звʼязок, непроглядна геєна
Тяжке голосіння, прекрасна руїна
Відколи ми з попелу в свій цей прийшли
За душі людські воюють вони
Живлять теплом, добротою і щастям
Або піддають твоє тіло напастям
Людина сама обирає свій шлях
Їй вибір дають: просвітління чи страх
І вчинки її окреслюють путь
Світло чи тьма в її серці ростуть
Ми пестимо наші бажання із часом
То кращі, то гірші, а інколи разом
То люди не ті, то шансів замало
То дивимось в очі долі зухвало
То добре то зле, затираємо межі
І вовк стає добрий в овечій одежі
І бореться світло з пітьмою щодня
Що вибереш ти, то доля твоя
Вишневська Віталія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
