Ще вчора світ здавався кольоровим,
Очима мрій я бачив чудеса.
Я нині сам, і сум цей невловимий —
Серед людей, та ніби в небесах.
Кружляє тиша в кімнаті непривітній,
Усе мовчить, немов забуло звук.
Часи повзуть, повільні і безвітряні,
Неначе день — затертий, сірий круг.
И навіть сну нема — лише зітхання,
Й повзуть думки без світла і бажань.
Roman Bondarchuk
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
