Свіча надії

Одиноко у вікні палахкотить
Свічка віри, світлої надії...
Хтось когось чекає вже роки,
А для когось вічність - то година ...

Хтось сумує за минулим, що не повернути.
Хтось ридає - омиває втрату голосінням...
Хтось чекає - поглядом тужливим
Ніби хоче шибку пропалити.

В кожного на серці є свій біль,
В кожного тривоги в змученій душі.
Але свічка віри та надії -
Поки віримо, то доти і горить.

Свічку нашу огортаймо щастям,
Спогадами добрими своїми.
Ми ж бо маємо щось добре пам'ятати:
Радісне, веселе, невловиме.

З пам'яті потроху витягаймо
Всі картинки щастя і добра ...
Віримо, любімо, звеселяймо
Тих, у кого свічка віри догора...

Хай не гасне наша та свіча,
Хоч і одиноко у вікні жевріє...
Буде віра, буде і життя,
А де є життя, там є надія.