безликі великі люди лякають мене зі своїх кутів
пагубна доля облуди точить алмазом прийдешній день
на цвинтарі хтивого розуму розпускають бутони вологі лілії
у тебе один козир – бути для когось книгою
в цей день планета сходить з орбіти
в цей день розсипаються континенти
в цей день я втрачаю
розум
жагу
і серце
Анастасія Іванова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
