Крилатий Семаргле ти є Богом Яві,
Стихія вогню у тебе в крові.
Пролети над полем білим і безкраїм,
Крилами своїми розтопи сніги.
Щоб земля ставала кожен день тепліше,
І народ виходив в поле працювать.
Засівали ниви ярими хлібам .
Де б росли рясніли,колос достигав.
Завжди захищаєш Явь від зла лихого,
Бережеш посіви і Роди людські.
Крилами з вогню, світиш ніби сонце,
Коли пролітаєш в небі голубім.
Ти лети до Праві до Богів могутніх,
Передай дари їм і слова такі.
Час вже повертатись до своїх онуків,
Годі нам терпіти Яхве і хрести.
Хочемо під сонцем вільними ходити,
З радістю на капищі славні промовлять.
А не в церкві слізно прощення просити,
І палити свічки по усіх кутках.
Род , Перун і Велес,Лада і Морена,
Ваші імена в серці на віки.
Час прийшов вернути нашу Рідну Віру,
Аби мудрість й єдність знов прийшла в Роди.
