Прокидаюсь вночі, ще дрімота…
Душу давить безжальна скорбота…
Я ще тут! Чи живу!? Виживаю!?..
Буду далі!? Чи ні, ще знаю…
Ніби Світ догори обернувся.
Може це лише сон!?…Я проснуся…
Паралельності вимір вражає!
Може буду, чи ні, ще не знаю…
Наче час на Землі зупинився…
Наче кадри з кіно…душа кличе…
Я жар-птицею знов обернуся,
Чи покину цей Світ!? Чи вернуся?..
Тиша в небі…зорі я не бачу…
Не лунають птахи…туги паща…
Тяжкий роздум мій мозок терзає…
Сенс життя, де ти є!? Господь знає!
ND💙
3.03.2022р.
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
