Серед моря маятник світився…
Серед неба Місяць, біля Зір…
Він на неї в захваті дивився,
Бачить образ на вершині гір…
В голові пітьма і морок,
Вже не може він спокійно жити…
Світ не милий…у душі осколок,
Серце не втомилося боліти.
Не радіє він жіночим звабам:
Не такі всі та дратує все…
Ставити втомився барикади,
Його тінню стала,- вона все!
Задивився у космічне море,
Так самотньо…зовсім він один,
Передав привіт крізь вічні Зорі,
Свою тугу і сердечний дзвін.
ND💞
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
