Серед сумних, складних памфлетів
Серед жорстоких слів куплетів
Знайшов я правду лиш в одному
У справжньому хоч і страшному
Багряний тисячами слів
Писав про долі «куркулів»
Як більшовицький тероризм
Вбивав людський патріотизм
Режим- це стиль уніфікації
Тюрмою став народів й націй
Земля, яка була едемом
Тепер заручниця системи
І світ нам може не повірить
Тоді хай сам і перевірить
Влаштує справедливий суд
Впаде з голів аркан облуд
Коли кривавий щезне лад
Народ повернеться назад
І буде правда та свобода
Людська, найвища насолода
Сміливі завжди мають щастя
Хоч і в кайданах на запʼястях
І Хвильовий у своїй прозі
Кричав про вольність крізь погрози
Гряде могутній ренесанс
Лиш Ахіллесовий нюанс –
Літературний «масовізм»
І неминучий фаталізм
«За вольний і відважний люд»
Лунає гасло звідусюд
Причини сталих коректур –
Розумний симбіоз культур
Серед правдивих цих памфлетів
Серед гірких думок поетів
Знайшов я сенс лиш у одному
«Свободу не віддам нікому»
Кістьми поляжу, кров проллю
За Батьківщину, за сімʼю
Ми є. Були. І будем Ми!
Вітчизни доньки та сини
Вишневська Віталія
