Осіннє листя падає додолу,
А ти засмучена ідеш додому,
На душі твоїй лиш одна печаль,
Бо він серце розбив..
Той дорогий кришталь.
Це вибачити просто неможливо,
Й забути також немає сили…
Розбив він серце
Серця вже нема…
А залишилась лиш вина.
Моєї вини у цьому нема.
Бо все що хотіла я віддала,
Я довірила серце,
І серця нема…
Перша ластівка
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
