Сестра

Ох, росія,росія (сестриця)!
Скільки зла принесла ти в наш дім…
Нащо треба тобі з нами биться,
Щоб країну віддати своїм?
Нам вже разом ніколи не бути,
Відтепер – ти не наша сестра!
Ваші бомби ніяк не забути,
Лиш відплата, то – наша мета!
Ви Різдво, навіть те, розстріляли…
Нам того не забути на мить.
Так любов ми «сестрички» пізнали,
Довелось нам під бомбами жить.
Скільки ми тут людей поховали,
Майже поряд, он біля воріт.
Скільки мертвих від тої навали
І багато нещасних сиріт.
Є такі, що їх геть завалило
І підвал став могилою їм.
Ми забути страхіття не в силах,
Так ми скажем нащадкам своїм.
Хоч вже ніч, виє знову сирена,
Хочеш жити – ховайся мерщій!
Бо надворі війни знов арена
Це все в пам’яті буде моїй…

Стас