Сестра

Я дякую баткам за сестру,
За чудову людину в сім’ї,
Без якої,ти бачиш нудьгу,
І завжди чекаєш її,
Вона робила для мене усе,
Для того,щоб я просто любив,
Цей світ із відром брехні,
Який тяжко я зрозумів,
Багато ми сперечались,
Але запам’ятай,ти,назавжди,
Що я ніколи не залишусь,
Десь з боку,в тяжку мить,
Що я буду рідним братом,
Який зверне світи,
Для того щоб ти,
Боялась тільки темноти,
Я люблю тебе безмежно,
І любитиму завжди,
Даже якщо ми посваримось,
Запам’ятай ,що я є.
Ярослав Попович