Сивина пролягла до чола,
Розтривожилось серце,
забилось,
Значить, старість дорогу
знайшла,
У мій двір їй ворота відкрились.
Не прогоню, пора їй зайти,
Хоча лячно, та мушу змиритись,
Не змінити ніщо, не втекти,
Не зависнути в часі, спинитись.
28.08.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
