Ти думаєш, що ти слабка,
Але чому тоді не здаєшся?
Ти плачеш, коли боляче,
Але чому тоді досі смієшся?
Ти боїшся, коли тобі страшно,
Але чому тоді не втікаєш?
Ти сумуєш, коли тобі самотньо,
Але чому тоді не забуваєш?
А я знаю чому, бо ти – людина!
Ти не слабка, ти маєш Божі крила.
Маєш право на свої почуття,
Бо саме так влаштоване життя.
Твоя слабкість – це твоя сила
І ти зовсім не божевільна.
Не бійся бути слабкою,
Бо так має бути…
Будь просто сама собою,
І тоді зможеш щастя відчути!
Єлизавета Головченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
