І якби доля не ламала,
Куди б дорога не вела,
Вона завжди з колін вставала,
Бо з роду сильною була.
Пусті розмови не любила,
Важливі в серці берегла.
Чимало що в житті терпіла,
Де не кохали – завжди йшла.
Швидка хода, гаряче серце,
Веселий сміх, добра душа.
Любила шоколад із перцем
І була вперта, як коза.
Городна Яна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
