Синова кава після перемоги

Синова кава

Ранкова кава запашна,
Мене із ліжка підняла.
Хмаринка за вікном смішна,
Долоньки, наче простягла.

І пам'ятаю рано-вранці,
Проміння сяяло в косі.
І босоніж, і у піжамці,
В дитинстві бігла по росі.

Здавалося несе хмаринка
Пливемо, ми, як кораблі.
Летіла я, як балеринка,
В обіймах вітру і Землі.

Відкрила очі, озирнулась,
Син каву лишив на столі,
Ми перемоги дочекались!
А сни розтанули у млі.