Синочок рідненький, дивлюсь я на небо,
а сльози стікають. Як тяжко без тебе.
Хоча би на мить повернути минуле й
згадати той час, як щасливими були.
Хоча би ще раз пригорнутись до тебе
й тебе обійняти.
Всміхається небо.
– Матусю не плач, я тебе обнімаю,
я з вітром гуляю по нашому краю.
Я вас поцілую промінчиком сонця,
яке заглядає у ваше віконце.
А як у саду зацвітуть буйні квіти,
то знай: це для тебе від мене з привітом.
Отець наш небесний усіх огортає,
і нас в Небесах і всіх вас в ріднім краї.
А ми Україну з Небес захищаєм,
щоб мир панував, цього щиро бажаєм.
А Бог милостивий і Матінка Божа
всім вам допоможе – й добро переможе.
Тоді зацвіте буйним цвітом калина,
і радість прийде, і
воскресне Вкраїна.
Любов Колодій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
