Сковорода

я тікав від світу,
ховався від себе,
невідомо чого шукав,
хотів прихистку, дому, щастя, спокою,
того, чого ніколи не мав.
хотів бачити сонце,
очі твої,
хотів чути волю,
що наче птах наді мною летить,
та знову тікає,
ніколи зі мною наодинці вона не буває.
тікаю і я,
сам від чого не знаю,
тікаю, тікаю, тікаю.
молю.
та кого я молю,
хіба чує хтось мої молитви,
чи сховає мене від боротьби,
ніколи воно цього не зробить,
кожен день життя моє гробить.
а хто?
не знаю і сам,
я знов загубився,
коли гуляв по давно знайомим стежкам.
Федько Хмільник