Ще літній дощ так щедро поливає
Квітник в саду. А пахощі ж які!
Немов парфум, що аналогів не має.
Бо складники він черпає з землі.
З землі, природи, сонця та дощу,
Так виростають айстри та жоржини.
Барвистим рушником радіють майори,
Багряні голови до сонця чорнобривці похилили.
Он там вже гладіолуси в саду
Так манять веселковою красою.
І скромна хризантема у тіньку
Милує око ніжністю своєю.
А ще троянда – всіх квітів королева!
Ну як без неї!? Точно, що ніяк.
Її пелюстки, білі, чи рожеві,
А чи червоні – все їй до лиця…
Квітує серпень, скоро уже й осінь.
Та вона буде повна красоти.
Бо ж літо квітів стільки їй принесе!
А нам би ними милуватись до зими!
Марина Семйоник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
