Скільки ж всього вона хоче тобі розказати,
Про тривогу, радість, сльози та скажений біль в темноті.
Ця дівчина навіть не знає з чого почати.
Як писати ці безглузді тексти і вірші?
Кажуть, що найсильніша отрута – кохання,
Таке чисте та щире немов уві сні.
Насправді це лиш марна трата часу,
З тією яка настільки прагне ключ до твоєї душі.
За для тебе пірнула б у море хвилин,
В часи коли ці безкраї очі вогнем горіли.
Тоді б вона точно звернула шиї усім тим,
Через кого рани тієї дитини так нестерпно боліли.
Незалежність і гордість зникли наче нікчемна стара ілюстрація,
Натомість лиш сковане тремтіння рук та кайдани крихкі як вода.
Коли вона терпіла усі ті вбиті в серце тобою слова.
Це виглядає ніби хвороба чи божевільна реєнкарнація.
Міцні обійми у ліжку – нездійсненна мрія.
Байдужий твій погляд – крижана стріла.
Кажеш що розумієш її емоції,
Тоді чому спроможний вдарити його за такі ж як у неї до тебе почуття?
Ти мелодія, яка грає в її голові ще з тих самих літніх часів,
Коли сплітання ваших рук відчувалось, як шалена буря в океані.
Тоді, коли вона ще не палила цигарки
Тай не знала як це – плакати через дотик холодної руки ночами.
Літа промайнуть, можливо й ця буря затихне з роками.
Знайдуться й ті хто милуватимуться її вже недоступними вустами.
Кращу себе вже не матиме шансу тобі показати,
Навіть по при минуле у якому стільки всього хотіла вона розказати…
Аліна
