-
Як боляче буває нам від слів!
Немов отрута, проникає фраза!
Імунітетом видається гнів,
Перевертає світ гірка образа.Здається у прощенні вихід є,
Забути все і викреслить назавжди!
Та спомин це зробити не дає:
Неспокій із думками пов‘язавши!Образа прямо в серце проника,
І лікувать її — немає змоги!
Душа стає вразлива та слабка:
Не хоче ні війни, ні перемоги...Не кидайте образливі слова!
Близьким і не знайомим зовсім людям!
Бо кожний біль по своєму відчува,
Хто просто, хто холодним тяжким груддям!В житті закономірному так є:
Все бумерангом вернеться навзаєм.
І перш ніж щось сказать — згадай себе,
Бо чує Небо все, що ми бажаєм...Барчук Р
20.11.2019
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
